Навіть одна недбало кинута фраза може сильно вплинути на психіку маленької людини. Тому у спілкуванні зі своїм чадом слід ретельно вибирати слова. Про деякі висловлювання батькам краще назавжди забути.
 
“Я у твоєму віці навчалася на відмінно”
З народження і до 6 років мама та тато для дитини – це практично боги, які знають усе. Вони формують ставлення дитини до світу та до себе. У цій фразі можна побачити конкуренцію одного батьків з дитиною, що ніби кажуть своїй дитині: “Ти до мене ніколи не дістанешся! Як би ти не намагався, я кращий за тебе”. Діти, які виросли з такою настановою, як правило, все життя доводять сім’ї, що вони хороші. Звісно, кажучи подібні речі, ви стимулюєте нарцисичну частину психіки дитини, що провокує її досягати певних цілей. Але біда в тому, що в результаті людина досягає чогось не для себе, а для мами з татом, щоб вони нарешті побачили, що вона гідна їх. Виростаючи, такі діти ніколи не радіють власним успіхам, радість приходить тільки в тому випадку, якщо батько визнає їх досягнення, але навряд чи це зробить.
 
“Ти моя курочка, мавпочка, порося”
Таке називання своїх чад призводить до знеособлення дитини, її ніби немає, а є якась іграшка, з якою можна робити все, що душі завгодно. На початку свого життя ваш син чи дочка будь-яке сказане слово сприйматимуть некритично, вони довірятимуть вам. Скажете дитині, що вона дурепа, замість “Тобі потрібна допомога, давай я поясню”, і дитина прийме це. Наведу приклад: мама у виховному пориві сказала синові, що він боягуз. У результаті при знайомстві хлопчик предсавлявся так: “Мене звати Тарас Григоренко, я боягуз”. Коли ви чуєте подібне, це має бути стимулом, щоб подумати над тим, як ви спілкуєтеся з власним чадом. Ім’я людини – це її презентація світу. У деяких сім’ях виходить, що його ігнорують і вигадують безліч веселих назв для дитини, а дарма! Ім’я завжди має бути на першому плані, це те, як людина згодом почуватиметься в цьому світі, наскільки вона буде цілісною. Якщо ви частіше називається доньку або сина курочкою або чортиком, то ви ніби відкушуєте від його імені (від його особи) шматочки.
 
 “Подивися, у Каті дванадцятка за контрольну роботу, а в тебе – вісім”
Більшість батьків все роблять із найкращих спонукань. У самих батьків у дитинстві, швидше за все, був такий досвід, і тоді вони кажуть: “Нічого страшного, мені теж так говорили, я ж виріс, подивися, який я чудовий”. Вони змогли “забути”, як це боляче, коли мама чи тато відкидають тебе і кажуть при цьому: “А Катя краще, ніж ти”. Це дуже болісний досвід, який часто діти переносять у доросле життя. Цю Катю вони потім починають ненавидіти. Дитині завжди неприємно, коли її порівнюють із кимось іншим — із однокласником, братом чи сестрою. Такі вже дорослі люди завжди порівнюють себе з іншими і завжди не на свою користь.
 
 “Якщо ти так поводитимешся, я тебе не люблю”
Або “я можу любити тебе, тільки коли ти мені підходиш”. Після цієї фрази дитина починає намагатися щосили бути правильним, вона починає ігнорувати всі свої потреби і бажання, “вирощує” в собі якусь антену, яка вгадує бажання та очікування батьків. Дитини ніби немає. У дорослому житті вона намагається весь час догодити, живе з установкою: “Я хочу, щоб мене любили, а для цього я маю догоджати. Я не матиму своїх бажань, зате будуть бажання інших людей”.
 
 “Не ганьби мене”
Іншими словами, батько каже: “Ти моя ганьба”. Діти, які часто чують подібну фразу, дуже хочуть, щоб усі побачили, які вони насправді, при цьому якщо вони отримують чиюсь увагу, то не знають, що з ним робити. Вони ховаються, закриваються, губляться. У такої дитини ніби немає вибору, вона може бути лише чиєюсь ганьбою. Говорячи щось подібне, ви травмуєте свого малюка.
 
 “Ти зовсім, як батько (мати)”
Безумовно, ця фраза ілюструє стосунки тата з мамою, їхнє невдоволення своїм спільним життям, яке вони зганяють на дитині. Тобто подружжя безпосередньо не з’ясовує стосунки, але через своє чадо говорять один одному якісь гидоти. І всі ці гидоти залишаються в дитині. Якщо мама каже: Ти такий же впертий, як твій тато. Виходить, що тато – погана людина, з якою неможливо домовитись. А тепер подумаємо, чи захоче хлопчик бути таким чоловіком, адже він упертий і поганий? Коли ми проектуємо свої погані стосунки на дітей, їм доводиться жити з цим. З іншого боку, у цій фразі він може почути підтекст, що “з дівчатками краще, ніж із хлопчиками”. Батьки використовують цю маніпуляцію, якщо є боротьба за дитину і їй треба вибрати бік або тата, чи мами.

“Не доїси кашу – будеш слабким і дурним”
У мене була знайома дівчина, якій з дитинства казали: “Якщо ти не доїси хліб, то він бігатиме за тобою всю ніч”. Хоч як би смішно це звучало, але вона страшенно боялася хліба, тобто батьки добилися зворотного ефекту. Подібні фрази це теж чистої води маніпуляції. Дуже часто їх використовують бабусі та дідусі, які стикалися з голодом у дитячі роки. Далі вони передаються з покоління до покоління непомітно для нас. У дитини подібний вираз може розвивати страхи або дуже важкі стосунки з їжею, її культ, зайву вагу тощо.
 
 “Будеш погано поводитися, ми тебе віддамо дядькові (бабайці)”
Це дуже конкретне послання, в якому говориться, що дитина цінна, тільки якщо вона зручна своїм батькам. Батько транслює своєму чаду: “Не будь собою, ти маєш бути таким, яким ти нас влаштовуєш”. Виростаючи такі діти не знають, чого вони хочуть, і намагаються догодити всім і кожному.
 
 “Вдома отримаєш!”
Це про те, що батько має право зробити з дитиною все, що завгодно, не звертаючись до її почуттів. В одну секунду мама чи тато перетворюються на батька-наглядача, який карає чи прощає. У дітей, які часто чують подібну фразу на свою адресу, непросто складаються стосунки з керівництвом, оскільки батьківська постать ніби зліплюється з фігурою начальника, і людина починає боятися шефа і при цьому хоче йому догодити, щоб не бути покараною. Але, як правило, керівництво відчуває подібне ставлення і у відповідь починає “гнобити” такого підлеглого.
 
 “Іди, щоб я тебе не бачила і не чула”
Перекладаю: “Ти зіпсував мені життя, зникни! Тебе не повинно бути”. І згодом така дитина живе з почуттям глибокої вини перед батьком, за те, що вона заважала жити батькові щасливо.
 
Треба бути обережними з подібними висловлюваннями, оскільки людина може нести їхній тягар все життя. Загалом, перш ніж щось сказати своїй дитині, треба добре подумати. Багато дорослих не чують, що вони говорять, їм було б корисно хоча б іноді почути себе збоку. Зараз існує багато гаджетів, запишіть свою промову та уважно вивчіть, як ви звертаєтесь до свого чада, які слова йому кажете. Запевняю, ви зробите масу відкриттів і, можливо, не найприємніших.
 
Світлана Меркулова