1. Навчити дитину розрізняти і називати свої почуття. Людина має усвідомлювати, що відчуває в даний момент. Страх, образу, біль, злість, щось інше. Це допомагає знизити напругу емоцій, зняти відчуття паніки. Вчіть дитину і вчіться цього самі. З незвички це не так-то просто.

2. Уміти висловлювати свої почуття. Тобто якщо злишся, потрібно сказати про це, можна потопати ногами, стиснути кулаки. Якщо прикро, можна заплакати. Коли страшно, можна за маму сховатися, взяти її за руку.

3. Уміти перемикатися на щось приємне. Якщо стресова ситуація затягнулася – знайдіть те, що може відволікти дитину. Це може бути гра, прогулянка в лісі, катання на атракціонах, якісь солодощі, спів. Разом з дитиною пошукайте такі відволікаючі моменти і активно використовуйте їх, коли потрібно переключитися.

4. Уміти просити про допомогу. Якщо дитина не справляється сама зі стресовою ситуацією, дуже важливо, щоб вона вміла попросити кого-небудь про допомогу. Якщо вона загубилася в торговому центрі – може попросити когось із дорослих допомогти, якщо навалилося багато завдань в школі – можна підключити батьків, якщо просто дуже страшно йти до лікаря – прохання піти разом з нею дозволить відчувати підтримку і допомагає впоратися зі стресом.

5. Не зависати в емоціях, а спрямовувати енергію на дію. Як тільки виникла стресова ситуація, ви допомагаєте дитині усвідомити і висловити свої почуття. А потім разом з ним шукаєте шляхи виходу з цієї ситуації. Що нам потрібно зробити, щоб ця ситуація не була такою важкою? Виділяєте кілька кроків і починаєте втілювати.

6. Розставляти пріоритети. Якщо стресова ситуація затягнулася і посилюється все новими і новими складнощами, то необхідно навчити дитину розставляти пріоритети. Якщо багато завдань в школі, плюс ще гуртки та секції, плюс сварка з найкращим другом, та ще й до бабусі обіцяв поїхати на вихідні, то стрес буде наростати як снігова куля. Вчимо дитину говорити: «Стоп!» А далі розставляти завдання за ступенем важливості і невідкладності. Тому що встигнути відразу все неможливо, і цей навик неодноразово стане в нагоді в дорослому житті.

7. Програвати стресові ситуації заздалегідь. Якщо ви знаєте, що дитині доведеться зіткнутися зі стресом при поході до зубного, при адаптації в садку або школі. Такі ситуації добре б програвати заздалегідь. Разом з дитиною придумайте гру, в якій буде така ситуація, експериментуйте з варіантами поведінки, промовляйте почуття, які відчувають герої гри, запитаєте дитини, як можна допомогти героям впоратися з такою ситуацією.

Це зробить складну ситуацію не такою лякаючою, оскільки в грі дитина вже отримує навик подолання стресу в таких моментах.

Всі ці способи добре б опанувати і дорослим, адже складно навчити дитину тому, чого не вмієш сам. А мистецтво справлятися зі стресом додає нам впевненості в собі!

Четверухіна Ірина