Емоційне вигорання, апатія, депресія – як відрізнити⁉️

🟠Емоційне вигорання
Емоційне виснаження може виникнути тоді, коли хтось переживає період надмірного стресу на роботі чи в особистому житті.

Коли люди відчувають емоційне виснаження, це може змусити їх почуватись перевантаженими та втомленими. Ці почуття мають тенденцію накопичуватися впродовж тривалого періоду, хоча люди можуть не помічати ранніх попереджувальних знаків.

Емоційне вигорання здатне викликати тривалий або сильний стрес. Як правило, емоційне виснаження відбувається, якщо ми відчуваємо себе перевантаженими. Часто здається, що ми не контролюємо власне життя. Приміром, коли через постійні дедлайни й нові завдання не маємо змоги зустрітися з друзями чи піти на тренування.

🔸Симптоми
Емоційне вигорання викликає як фізичні, так й емоційні наслідки, які можуть вплинути на поведінку людини. Симптоми з часом можуть наростати й за повторного стресу, хоча люди можуть не розпізнати тривожні «‎дзвіночки».

Зміна настрою. Емоційне виснаження впливає на настрій та психічне здоров’я людини. Спочатку ми помічаємо, що поводимося більш цинічно чи песимістично, ніж зазвичай. Ми втрачаємо мотивацію працювати, спілкуватися або виконувати прості завдання.

Труднощі мислення. Люди з емоційним виснаженням можуть відчувати зміни в мисленні та пам’яті. Дехто називає ці симптоми «туманом мозку».

Дослідження показують, що вигорання пов’язане зі зниженням трьох основних когнітивних сфер: виконавчі функції, як-от планування та організація; увага; пам’ять.

Проблеми зі сном. Люди з емоційним виснаженням також відчувають фізичну втому й можуть мати труднощі із засинанням чи сном вночі. Також цим людям складно прокинутися зранку.

🔸Фізичні зміни:

-зміни апетиту;
-проблеми з травленням;
-головні болі;
-прискорене серцебиття;
-втрата або збільшення ваги.

Вплив на роботу та особисті стосунки. Людина менше спілкується з іншими на емоційному рівні, пропускає роботу, втрачає ентузіазм. Під час емоційного вигорання знижується самооцінка та працездатність.

Емоційне виснаження може призвести до апатії та депресії.

🔵Апатія
Апатія – це відсутність інтересу до життєвої діяльності або взаємодії з іншими. Вона може вплинути на здатність працювати, підтримувати стосунки та насолоджуватися життям.

Кожен із нас час від часу має апатію. Іноді ви можете відчувати невмотивованість або незацікавленість у щоденних справах. Цей тип ситуативної апатії є нормальним.

Проте апатія може бути симптомом кількох неврологічних та психічних розладів. Тому, якщо вона затягнулася, варто перевіритись у фахівця.

🔹Симптоми
Психолог Тімоті Легг називає основним симптомом апатії відсутність мотивації робити, завершувати чи досягати чогось. Людина також може відчувати низький рівень енергії.

Слабше проявляються емоції та зникає готовність діяти. Речі або події, які зазвичай цікавлять людину, можуть викликати незначну реакцію або взагалі не радувати.

Апатія характеризується незацікавленістю в багатьох сферах життя. Людина стає байдужою, коли зустрічає нових знайомих або пробує щось нове. Також зникає інтерес до розв’язання особистих питань.

Людині в апатії бракує зусиль на планування власного життя чи на емоційні реакції. Вона все більше часу проводить на самоті.

Тривала апатія може вплинути на здатність підтримувати особисті стосунки та добре працювати чи навчатись.

Апатія – це не те ж саме, що й депресія, хоча вона може мати схожі симптоми.

🔴Депресія
Депресія класифікується як розлад настрою. Це можна описати як почуття смутку, втрати чи гніву, які заважають повсякденній діяльності людини.

Депресія досить поширене явище. Підрахунки показали, що 8,1% дорослих американців у віці від 20 років і старше мали депресію впродовж будь-якого 2-тижневого періоду з 2013 по 2016 рік.

Люди переживають депресію по-різному. Це може заважати повсякденній роботі через зниження продуктивності. Це також впливає на стосунки та деякі хронічні захворювання.

🔻Симптоми
Зниження настрою. Під час депресії людина постійно перебуває в поганому емоційному стані. Вона відчуває спустошеність, безнадію та смуток.

Ангедонія. Людина втрачає інтерес до того, що їй подобалось раніше. Вона більше не здатна відчувати позитивні емоції від улюблених видів активності чи своїх хобі.

Порушення сну. Люди в депресії часто мають безсоння. Також у них може порушуватися режим. Існує дослідження про те, що під час депресії хворі відчувають млявість навіть після повноцінного сну.

Порушення апетиту. Під час депресії люди або майже відмовляються від їжі, або ж, навпаки, «заїдають» свій стан. У першому разі може бути не лише втрата апетиту, а й неспроможність підтримувати свій режим харчування через знесилення.

Психомоторне уповільнення або збудження. Людина або перебуває в ажитації – постійній потребі в русі та занепокоєнні. Або ж, навпаки, у неї сповільнюється реакція.

Песимістичне мислення. У депресивному стані в людини виникають негативні думки. Вони призводять до погіршення емоційного стану, що знову ж таки викликає песимістичні думки. Саме так виникає замкнуте коло мислення.

Порушення пам’яті й уваги. Люди в депресії втрачають свою працездатність. Через погіршення роботи мозку їм стає важче навчатися чи працювати.

Небажання жити. Часто в пацієнтів з депресією бувають суїцидальні думки. Такі люди здебільшого не хочуть смерті, вони просто не бажають жити з тими відчуттями, що мають.

За наявності симптомів упродовж двох тижнів психотерапевт або психіатр може поставити діагноз «депресія».


Хоч усі три стани мають спільні симптоми – зниження настрою та спад сил, проте емоційне вигорання, апатія й депресія по-різному впливають на нас.

У разі з депресією обов’язково потрібно звернутися до фахівця. Він може призначити сеанси психотерапії й антидепресанти за необхідності.

Під час емоційного вигорання й апатії людина здатна впоратися самостійно. Наприклад, змінивши обстановку, влаштувавши собі відпочинок чи збільшивши фізичну активність. Але потрібно бути уважним до себе: обидва стани можуть спричинити депресію.