Запеклі наступи та провокації з російської сторони тривають не лише безпосередньо на полі бойових дій, а й на інформаційному полі. І, як ми вже переконались, росія не обмежує себе етичними чи будь-якими іншими правилами. 

Ось кілька загальних порад, які допоможуть посилити навички медіаграмотності у час війни:

☑️ Довіряйте медіа, де є реальні журналісти, аніж просто випадковим дописам у соцмережах. І хоча довіра до соцмереж за останні роки стала більшою, ніж довіра до традиційних ЗМІ – пам’ятаймо, що у медіа працюють журналісти, які несуть відповідальність (у часи війни – особливо) за те, що вони публікують, на відміну від авторів сторінок із «шок-новинами». Сформуйте для себе список із 3-5 видань, які дотримуються журналістськиї стандартів.

☑️ Ставте питання «Чому я бачу це повідомлення?». Коли у вас виникають сумніви щодо певної інформації, ставте собі питання, яку мету міг мати автор того чи іншого повідомлення. Наприклад, кремлівські пропагандисти дуже зацікавлені в тому, щоб розпалювати ворожнечу між українцями, тому радо запускають в інформаційний простір дописи без фактів про те, як «східняки не хочуть воювати і ховаються за спинами заходу України» або навпаки про те, що на заході України «б’ють за російську мову». 

☑️ Шукайте інші джерела інформації і головне – першоджерело. Пам’ятаймо, що сторінки та сайти можна зламати або перекрутити чи витягнути із контексту слова, що, власне, активно і роблять пропагандисти.

☑️ Звертайте особливу увагу на очевидців та експертів. Відомо, що люди довіряють людям, але ми бачили вже чимало очевидців-гастролерів та експертів зі всіх питань – тому більше пильності не буде зайвим. 

☑️ Звертайте увагу на візуальне підкріплення інформації. Щоб не допомагати ворогу коригувати атаки, якісні ЗМІ не поширюють одразу фото (це заборонено робити всім), проте у вас мають виникати сумніви, коли фото є дуже поганої якості, із викривленнями і явною роботою фоторедакторів. Також через гугл-пошук перевіряйте, де ще використовувалось фото – часом разом із справжніми фото недобросовісні автори публікують скріни із художніх фільмів, що в свою чергу, може знецінити справжні репортерські фото. 

(за матеріалами «Суспільне» та «Детектор медіа»)