Слайд1

ШКІЛЬНА БІБЛІОТЕКА

Вступ
Сучасна соціокультурна ситуація, що склалася в Україні, суттєво впливає як на розвиток бібліотечної теорії, так і на щоденну роботу шкільних бібліотек. Більшість спеціалістів стверджують, що функції шкільних бібліотек мають розширюватися, а бібліотекар має бути полі функціональним. Бібліотека має стати центром, де діти можуть отримати читацький смак, творчий розвиток.
Сьогодення ставить завдання перед новою школою не просто дати дитині освіту, а створити умови для розкриття творчого потенціалу цієї дитини. А так як шкільна бібліотека є частиною освітнього простору то має допомогти вчителям та батькам активізувати і розвинути творчий та інтелектуальний ресурс учня. Ми, бібліотекарі зараз маємо не просто сприяти активній читацькій діяльності, а й вчити дитину творити та вміти реалізовувати свій творчий потенціал. Бібліотека вчить, виховує у учня потребу створювати прекрасне у житті та мистецтві. У тісній співпраці з педагогами ми допомагаємо опановувати учням певного обсягу знань і практичних навичок у галузі літератури, музики, художнього мистецтва, залучати їх до різних видів художньої самодіяльності, розвиваємо бажання навчатися та творити.

Шкільна бібліотека – бібліотека майбутнього
Школа — це майстерня, де формується думка підростаючого покоління,
треба міцно тримати її в руках, якщо не хочеш випустити з рук майбутнє.
А. Барбюс

Розвиток сучасних технологій, технічний прогрес вимагає від сучасної людини вільно орієнтуватися в потоці інформації, знаходити її, аналізувати запроваджувати в дію, розвивати свій творчий потенціал. Це погребує зміни самої системи освіти та її методики викладання, концепції самого вчителя – як неординарної особистості, яка може зацікавити, навчити, розкрити і розвинути творчий потенціал учня.
Важливою складовою освітнього процесу є шкільна бібліотека.
За концепцією нової української школи, «кожен навчальний заклад матиме у своїй структурі сучасну бібліотеку, яка буде ресурсним осередком і експериментальним майданчиком для учнів та вчителів, забезпечить вільний доступ до якісних електронних підручників, енциклопедій, лабораторій» [19]. В свою чергу інформатизація освітнього процесу вимагає змін у бібліотечному обслуговуванні. Тому головним завданням сучасної бібліотеки є інформаційне забезпечення навчально–виховного процесу, формування в учнів інформаційної грамотності, сприянню самореалізації учня, виховання освіченої, інтелектуальної, творчої особистості.
Вона є тим самим осередком, де переплітаються інтереси вчителя і школяра. Бібліотеки містять в собі всі знання, що накопичені людством, збираючи їх та передаючи наступним поколінням.
В своїй роботі бібліотека керується законодавством України, директивними документами Міністерства Освіти України, регламентуючою документацією бібліотеки та планами роботи на поточний рік.
Основні напрямками діяльності бібліотеки є:
• Забезпечення навчально–виховного процесу;
• формування в учнів основ бібліотечно–бібліографічних знань та інформаційної культури;
• моніторинг інформаційних потреб читачів;
• моніторинг бібліотечного фонду та його доукомплектування відповідно до запитів учнів.
Раніше основними функціями бібліотека були накопичення друкованої інформації та обслуговування читачів. Запровадження комп’ютерних технологій розширює завдання сучасної шкільної бібліотеки:
• інформатизація та комп’ютеризація бібліотечного фонду;
• розвиток та пропаганда можливостей бібліотеки;
• навчити знаходити, аналізувати необхідну інформацію в безмежному потоці інформації;
• навчити користувачів працювати з різними інформаційними ресурсами ;
• забезпечити вільний доступ до інформації.
З стрімким технологічним розвитком та появою новітніх технологій змінюється саме поняття «бібліотека». Воно розширюється та трансформується в «медіатеку».
Медіатека – фонд книг, учбових та методичних посібників, відеофільмів, звукозаписів, комп’ютерних презентацій, а також технічне забезпечення для створення і перегляду фонду.
В Бібліотечній енциклопедії «медіатека» визначається як сучасна назва публічних бібліотек, фонди якої містять різні типи документів і книг: печатні, електронні, мультимедійні, а також технічне оснащення необхідне для зберігання і використання їх, наявність доступу до мережі Інтернету.
Створення бібліотек– медіатек є актуальним. Тут поєднується традиційне читання книг, відбувається розвиток творчих здібностей, задоволення читацьких інформаційних інтересів з сучасними технологіями.
Сучасна бібліотека–медіатека – це місце індивідуальної праці, зони релаксу та розвитку навчально-пізнавальної діяльності школяра.

Процес трансформації бібліотек в медіатеки включає в себе декілька етапів:

1 етап – комп’ютеризація бібліотек. Без сучасного технічного оснащення не можливе створення інформаційного середовища.
2 етап включає в себе автоматизацію бібліотечних процесів з метою створення ефективного інформаційного сервісу, що змінює систему обліку і відповідає міжнародним стандартам. Автоматизація бібліотечних процесів включає в себе створення електронного каталогу та електронних бібліотек.
3 етап – підключення до мережі Інтернет, забезпечує взаємодію між шкільними бібліотеками.
4 етап – зміни в сфері комплектування шкільних бібліотек. Фонди шкільних бібліотек комплектуються як друкованими книгами, так і сучасними носіями інформації мультимедійної продукції. В фондах бібліотек-медіатек збираються та каталогізуються матеріали на всіх видах носіїв, що забезпечує учням можливість індивідуальної роботи можливістю оперативно забезпечити інформаційні потреби учнів.

Однією із можливостей бібліотеки–медіатеки є дистанційне обслуговування, яке базується на 3 основних комплексах.

Дистанційне обслуговування дає можливість доступу до ресурсів з будь–якого місця 24 години на добу 7 днів на тиждень. Вона також дає можливість вибору між електронною книгою, електронним носієм та друкованим книгами, які можна замовити через Інтернет, також слідкувати за переміщенням книги (чи повернута книга до бібліотеки).
Створюючи бібліотеку–медіатеку потрібно враховувати психолого–педагогічні особливості сучасного покоління. Дослідження науковців свідчать, що до 70% інформації сучасні молоді люди отримують не з друкованих видань. На це треба зважати, переосмислюючи діяльність сучасної бібліотеки.
Традиційні бібліотеки відходять в минуле. В сучасному світі накопичується все більше мультимедійної інформації: зображень, аудіо–відеозаписів, електронних презентацій і т д. В бібліотеках–медіацентрах всі ці ресурси будуть органічно поєднанні.
Всі ці процеси сприяють створенню на базі шкільних бібліотек інформаційних центрів (ШБІЦ), що включають фонд книг та різноманітні інформаційні технічні засоби. Головними ознаками ШБІЦ є документально-інформаційний фонд, що містить в собі різноманітні носії інформації, відповідні автоматизовані інформаційні технології, які забезпечують ефективний пошук та використання інформації не тільки даної шкільної бібліотеки, але й вихід до регіональних та національних фондів; фахівець готовий до активної посередницької ролі між інформацією та її користувачами [18]
Структура ШБІЦ включає: бібліотеку з читальним залом, комп’ютерний зал з колекцією CD-енциклопедій; фоновідеотеку із засобами індивідуального прослуховування; єдину систему каталогів; службу технічної підтримки; локальну мережу з можливістю підключення Інтернет по виділеній лінії; доступ до каталогу медіаресурсів, який можливий з будь-якого комп’ютера
Отже, сучасна шкільна бібліотека збирає інформаційний продукт не залежно від її носіїв, забезпечує вільний доступ до цієї інформації, надає можливість індивідуальної праці, творчого розвитку, стає центром спілкування, орієнтиром в потоці інформації.

Основні завдання сучасної шкільної бібліотеки:

Робота нашої бібліотеки направлена на комп’ютеризацію основних бібліотечних процесів. Так в бібліотеці встановлено 2 комп’ютери та один ноутбук, які приєднані до Інтернету. Поступово до комп’ютера заноситься інформація із каталогів і картотек. Комп’ютер використовується при комплектуванні фондів, створенні ДБА, обслуговуванні читачів та інвентаризації фондів підручників та фонду художньої літератури.
Наша бібліотека поступово перетворюється на інформаційний центр гімназії, осередок творчості та спілкування.
Запровадження сучасних комп’ютерних технологій дає можливість бібліотекам створювати власний Інтернет ресурс – сайти та блоги.
«Веб – сайти дають виняткову можливість бібліотекам розширювати свою діяльність, охоплюючи дедалі більшу кількість користувачів. А також презентувати себе та свої здобутки, створюючи собі позитивний імідж»
О. Грогуль

Бібліотечний сайт рекламує саму бібліотеку, її послуги, розкриває і розширяє можливості бібліотеки.

Основні вимоги до бібліотечного сайту

Сайт – візитівка самої бібліотеки, інформаційний ресурс, який приваблює відвідувачів до бібліотеки.
Також сучасні технології дають змогу створювати блоги. На мал. 5 зображено типи бібліотечних блогів.

Типи бібліотечних блогів

Для створення та введення бібліотечного блогу або сайту потрібне сучасне технічне оснащення, доступ до Інтернету та спеціаліст, який буде його вести та обслуговувати.
Створення блогів та сайтів вимагає від бібліотекарів розширення своїх професійних знань, тому саме поняття «бібліотекар» розширюється та трансформується в «медіатекаря» – інформаційного адміністратора. Від нього вимагається володіння комп’ютерною грамотністю, освоєння сучасних новітніх технологій, створення власних електронних ресурсів. Цьому сприяють самоосвіта бібліотекаря, курси підвищення кваліфікації та різноманітні семінари, де бібліотекарі мають можливість ознайомитися з сучасними технологіями та поділитися досвідом.
Сьогодні учні читають електронні книги з різноманітних електронних пристроїв: персональних комп’ютерів, рідерів, смартфонів, планшетів. Час вимагає від бібліотекарів прогресу і розвитку. Шкільні бібліотеки перетворюються на інформаційні медійні центри шкіл та гімназій, де поєднується традиційна пропаганда друкованого слова, формування культури читання та новітні інформаційні технології, медіа-ресурси.
Бібліотека стає центром спілкування та направлена на формування інформаційної культури учнів, сприяє формуванню та розвитку учнівських досягнень та займають ключову роль в формуванні нової української школи, спрямованої на творчий розвиток школяра.
Поєднання традиційних та сучасних технологій розширює можливості бібліотек, виводить бібліотечне обслуговування на вищий рівень, формує і стимулює інтерес до читання як друкованої книги, так і її різновидів. Бібліотека є допомагає сучасному читачу орієнтуватися в шаленому вирі інформації, навчає знаходити, аналізувати, застосовувати інформацію, стимулює до саморозвитку і самоствердження.
Бібліотека поступово стає складовою інформаційного простору, але вона є не тільки інформаційним, а й культурним центром, «аптекою для душі», місцем спілкування, як бібліотекаря з читачами, так і між самими читачами.
Лише у тісній співпраці з усіма учасниками навчання, а це – діти, батьки, вчителі, можна допомогти дитині бути щасливою в шкільному просторі. Дитина щаслива, коли у неї гарні оцінки, добрі друзі, люблячі батьки і щирі, небайдужі вчителі. Головна мета нашої роботи – щоб дитина хотіла навчатися і з радістю йшла до школи.

Сучасний читач потреби, інтереси, можливості
Життя сучасної людини немислиме
без того постійного духовного спілкування з книгою,
яка надихається гордим людським прагненням звеличити себе.
В. Сухомлинський

Інформатизація бібліотечних процесів сприяє підвищенню рівня читання, спрямовує на розширення правової освіти населення.
Тому бібліотека розширює свої функцій не тільки як збирання та розповсюдження друкованого слова, а й піднімає такі важливі питання як формування інформаційної культури читання та «споживання» інформації.
«Читання – це спосіб формування культури, засіб розширення кругозору та інтелектуального розвитку, посередник у спілкуванні, базове вміння для навчання та життя» [16]
В стрімкому потоці інформації головним завданням є не тільки володіння інформацію, але й правильне її застосування та розуміння цієї інформації, тобто культура читання.
Культура читання – це знання, уміння, навички, які необхідні читачу для вибору, сприйняття і розуміння прочитаного.
Сучасний читач повинен вільно орієнтуватися в інформаційному потоці, творчо підходити до вирішення поставленої проблеми.
Головним для учня-читача залишається уміння вчитися, самостійно знаходити інформацію, оцінювати, аналізувати її.
Сучасна бібліотека, яка оснащена інформаційними технологіями, стає центром виховання інформаційної культури молоді, орієнтиром в потоці інформації, що розширює можливості бібліотек, роблячи їх актуальними в суспільстві.
Виконання завдань, які стоять перед бібліотекою, в значній мірі залежить від комплектування бібліотечного фонду, адже якісний і кількісний його склад відповідає потребам учнів і педагогів, безпосередньо впливає на виконання поставленої мети. Якість фонду залежить від повноцінно сформованого фонду, всебічного його розкриття і донесення до читача. Щоб належно виконувати свої функції бібліотека повинна мати відповідні книжкові ресурси. Щоб зацікавити сучасного читача потрібна сучасна і цікава література. Отже, якість фонду залежить від повноцінного сформованого його складу, всебічного його розкриття і донесення його до читача.
Для розкриття фонду проводять: тематичні уроки, складають рекомендаційні списки, книжкові виставки, в тому числі і віртуальні у вигляді презентацій.
Для поповнення фонду цікавими книгами в нашій бібліотеці щорічно проводиться акція «Подаруй книгу бібліотеці». Заздалегідь бібліотекарі проводять опитування, вивчивши потребу учнів, звертаються до класних керівників та батьків з проханням подарувати школі книгу певного автора. В бібліотеці проводяться різноманітні опитування «Твоя улюблена книга», «Який ти читач ».
Також проводяться різноманітні моніторинги такі, як «Моніторинг книжкового фонду». Його основним завданням було вивчення фонду та відповідність його запитам читачів.

Розподіл бібліотечного фонду за галузями знань
У фонді художньої літератури більшість книг становить російська література – 2981 примірників, книги написані на цією мовою – це 3820 примірників.

Комплектування нашого книжкового фонду розпочалося з середини 70–років, отже більша частина фонду комплектувалася в часи Радянського Союзу.

Структура комплектування фонду за роками
На жаль, більша частина книжкового фонду складається із книг «радянського періоду», тобто застаріла за змістом та така, що має «непривабливий читацький інтерес». В 90-х роках, коли наша держава отримала незалежність, до бібліотеки стало надходити більше книг з української літератури на рідній мові.
Наша бібліотека знаходить різні можливості для поповнення фонду сучасною українською літературою.
Загальна книговидача становить 13630 книг (за перше півріччя), з них 12865 книг – це підручники. Відповідно до цієї статистики, обертаність фонду художньої літератури становить 0,10%, що вказує на застарілість фонду.

Показники роботи
Для дослідження читацьких інтересів в нашій бібліотеці проводиться вивчення та аналіз читацьких формулярів. При цьому беруться до уваги кількісні показники (скільки разів читач відвідав бібліотеку та книговидача – кількість взятої літератури), тематика книг, характер запиту (конкретний, тематичний, порада бібліотекаря або товариша), взяті книги за програмлю навчання. У читацьких формулярах в розділі «Замітки бібліотекаря» протягом року фіксуються невиконанні запити – книги на які є попит, але, нажаль, самі книги відсутні. Також проводилося анкетування з метою дізнатися, про що хотіли б прочитати школярі. Для кращого розкриття фонду бібліотека проводить вивчення фонду шляхом моніторингу читання: «Сучасний читач і бібліотека», « Моніторинг читання учнів 3 класів та учнів 6 класів».
Аналізуючи отриману інформацію та враховуючи вікові особливості учнів, бібліотекар вивчає читацькі інтереси учнів, цікавиться, які бібліотеки, крім шкільної, вони відвідують.
Так більшість учнів молодшої та середньої школи відвідують дитячі бібліотеки: бібліотеку для дітей, бібліотеки для юнацтва. Серед учнів 3 класів відвідує шкільну бібліотеку 86 %, 93% відвідують бібліотеку для дітей, 43% мають вдома власну бібліотеку, 48% беруть книги у друзів.
Учні 6 класів 86 % відвідують шкільну бібліотеку, 78% є читачами інших бібліотек міста, 82 % школярів обмінюються книгами з друзями, 36 % купують книги самостійно.
Був проведений «Моніторинг учнів 1–11 класів» (мал.. 11, 12). Його метою було проаналізувати відвідування, читаність та виявити причину спаду читання в цій віковій категорії.

Як показало дослідження найбільш активними читачами бібліотеки є учні 1–4 класів. Із 100% активними є 93%, із них більша половина відвідують бібліотеку щотижня. Але вже в 4 класах спостерігається зменшення відвідуваності.
Аналізуючи відвідування 5 – 9 класів можна сказати, що учні 6, 7, 8, класів звертаються до бібліотеки не часто, більша половина звертається менше одного разу на місяць.
Учні старших класів мають сформовані інформаційні потреби. Тому мета, з якою вони відвідують бібліотеку – програмова література. Навчаючись в середній школі та відвідуючи бібліотеку, ці учні мали багато невиконаних запитів, тому не бачать доцільності відвідувати бібліотеку, в якій відсутня потрібна їм книга, до того ж існує альтернативне джерело інформації, де завжди можна знайти потрібну інформацію – Інтернет.
Для підвищення якості фонду в бібліотеці ведеться «Зошит невиконаних запитів». На малюнку 13 зображено діаграму невиконаних та виконаних запитів. Аналізуючи цю діаграму, можна сказати, що запити учнів 1–4 класів виконуються найкраще – на 86%.

Поєднуючи дані відвідування з даними невиконаних запитів можна стверджувати, що школярі 1–4 класів частіше відвідують бібліотеку і мають найвищий відсоток виконаного запиту. Читацький інтерес цієї категорії учнів знаходиться на етапі формування, їх здебільшого цікавлять казки, оповідання, пригоди. Бібліотечний фонд в більшій мірі задовольняє їхні інтереси. В учнів 4–8 класів з’являється більш конкретний запит, їх більше цікавлять книги за певною тематикою: пригоди, фантастика, сучасні книги про однолітків, книги сучасних авторів. Відсутність такої літератури збільшує процент невиконаних запитів, при цьому відвідуваність падає. Це пояснюється відсутністю в бібліотеці сучасної дитячої та підліткової літератури.
Сучасні читачі – це діти нового покоління, які ростуть серед цифрових технологій, Інтернету. З раннього дитинства вони на «ти» з сучасними технологіями. Тому їхнє дитинство проходить не на вулиці в компанії дітей, вони не є командними гравцями, їх потрібно вчити цьому. Вони люблять вчитися, швидко засвоюють знання, великий обсяг інформації не становить для них ніяких проблем. Переважну більшість інформації вони отримують з Інтернету. Обожнюють знаходити рішення із складних ситуацій, спрямовані на емоції. Їм характерна здатність аналізувати великий обсяг інформації, фіксуючись лише на тому, що їх цікавить, проводячи свій вільний час в світі гаджетів та Інтернету.
Дітей потрібно мотивувати, аби їхня праця давала найкращий результат необхідно давати їм творчі завдання, максимально цікаві для них.
Тому бібліотекар повинен:
• володіти навичками партнерського спілкування;
• уміти інтегрувати знання з різних джерел інформації;
• уміти налагоджувати взаємодію з учнями, опираючись на їх цінності та акцентуючись на їх сильній стороні;
• володіти сучасними технологіями, знати про особливості кліпового мислення, навчити ставити мету та досягати її.
Діти епохи Інтернету віддають перевагу спілкуванню в мережі. Вони не ділять світ на реальний чи цифровий, а вважають його двома частинами одного цілого. Діти більше люблять дивитися, ніж читати. Вони гіперактивні, отож їм важко зосередитися. Щоб зацікавити їх, потрібно бути дуже креативним.
З приходом інформаційної ери цінність самої інформації змінюється.
Те, що раніше можна було дізнатися від вчителя, бібліотекаря стало легкодоступним. Це зумовлює надмірну довіру до інформації, що подана на он-лайн сайтах.
Нині ні вчитель, а ні бібліотекар не є єдиним джерелом інформації, він радше мудрий провідник в океані інформації.
Очевидно, що інформаційний прогрес прискорює розвиток галузей людської діяльності, відкриваючи новий простір для роботи з книгою, підвищуючи вимоги до бібліотеки, фонду, технологій та бібліотекаря.

Інформаційна культура сучасного читача
Без пристрасті до книжки людині
недоступні культура сучасного світу,
інтелектуальне й
емоційне вдосконалення.
В.О. Сухомлинський

З розвитком новітніх технологій та впровадженням їх в бібліотечну систему, бібліотеки переходять на новий рівень обслуговування перетворюючись в медіацентри. Тому переосмислюється діяльність шкільної бібліотеки. Нові технології надійно впроваджуються в повсякденне життя. Сучасну людину оточують безліч джерел інформації, щоб зорієнтуватися в цьому потоці інформації школяр повинен чітко орієнтуватися, аналізувати і запроваджувати в повсякденне життя, розвивати свої творчі здібності.
Сучасний світ вимагає зміни самої системи освіти. Так в Україні успішно стартувала нова освітня реформа, яка ґрунтується на співпраці учня, вчителя, та батьків. Створюється навчальне середовище де приємно навчатися, яке забезпечить необхідні умови, засоби та технології для розвитку особистості.
Згідно реформи нової української школи «випускник – це цілісна, всесторонньо розвинена особистість, здатна до критичного мислення, прийняття відповідальних рішень, яка поважає гідність і права людини», образ учня здатного критично мислити, ставити цілі і досягати їх. [19]

Головні компоненти концепції НУШ
Реформування педагогіки загальної середньої освіти передбачає перехід до педагогіки партнерства між учнями та вчителями, що потребує нової системи підготовки самих вчителів. Ефективність впровадження нової української школи залежить від якості забезпечення інформаційних потреб педагогів, учнів та рівнем їх інформаційної культури. На допомогу цьому процесу спрямована діяльність шкільних бібліотек.
Шкільна бібліотека є структурним підрозділом будь якого навчального закладу, його інформаційним, культурним центром. Вона займає головне місце в навчальній діяльності школи, здійснює інформаційне забезпечення, вивчає, формує та розвиває читацькі інтереси, задовольняє інформаційні потреби учнів та вчителів. Вона залучає дітей до читання сприяє формуванню освіченої, інтелектуальної творчої особистості
Діяльність шкільного бібліотекаря спрямована на орієнтир читача в інформаційному потоці, захисту від недостовірної,шкідливої, агресивної інформації. Мета розвинути здатність знаходити, аналізувати, узагальнювати отриману інформацію.
Основними завданнями є:
 робота з педагогічним колективом по наданню методико–інформаційної допомоги у підготовці до уроків;
 робота з обдарованими дітьми;
 пропаганда вітчизняної та світової культури та літератури;
 формування правової культури учнів;
 формування любові до рідного краю, до своєї історії, національної мови, традицій рідного краю;
 виховання шанобливого ставлення до підручників;
 виховання культури читання.
Без виховання культури читання не можливе виховання інформаційної культури, тому бібліотекарі значну увагу приділяють культурі читання.
Цвітаєва «Читання – це співучасть у творчості»
Велику роль в формуванні творчої особистості відіграє книга. Саме від того чи прищеплено дитині любов до книги залежить подальший розвиток її творчості. Основна робота бібліотекаря – формування у читача інтересу до читання, пізнавання навколишнього середовища.
Тому завдання бібліотекаря – зацікавити дитину до читання, розвинути творчу фантазію та віру у свої сили.
Дитяча книга – це світ повний пригод, несподіванок, фантазії. Щоб зануритися в цей світ не достатньо просто вміти читати, потрібно читати вдумливо. Тому одне із завдань бібліотекаря – сформувати уважного вдумливого читача з розвинутим творчим, розумовим пізнавальним здібностями готового до критичного оцінювання прочитаного, висловлювання власної думки.
В.О.Сухомлинський писав, що “читання як джерело духовного багатства не зводиться до вміння читати, з цього вміння воно тільки починається. Дитина може читати вільно, безпомилково, але книжка не стала для неї тією стежкою, що веде до вершини розумового, морального, естетичного розвитку.”
Від бібліотекаря значною мірою залежить, чи полюблять діти читання, чи можливо залишаться байдужими до літератури. Саме у молодших школярів формуються читацькі інтереси та закладається міцний фундамент культури читання. Навичка читання ─ це основа, яка в майбутньому дозволить нарощувати духовний, творчий та інтелектуальний потенціал особистості.
Формування у читачів навичок читання відбувається в такі етапи:
• розвивати інтерес до постійної потреби у читанні;
• навчити вибирати літературу, враховуючи вікові інтереси та особисті;
• навчити сприймати, розуміти та оцінювати прочитане;
• формувати навички аналізу художнього твору;
• організовувати дослідницьку роботу школярів;
• розвивати усне та писемне мовлення учнів;

Культура читання – це володіння комплексом читацьких знань, умінь та навичок, які дозволяють читачу здійснювати пошук , відбір необхідної для нього інформації. визначається рівень читацької культури в процесі сформованості читацьких навичок, розумінні текстів, формування суджень що до прочитаного.
Читання – це здатність фіксувати слова, або речення та розуміти інформацію, яку вони несуть. Це процес розуміння тексту та точно визначити значення написаних чи надрукованих слів, або речень.

Культура читання, як і любов до книги, формується у ранньому дитинстві. Адже дитяче читання відіграє велику роль у житті дітей, набагато більше ніж в дорослих. Книга, яка прочитана в дитинстві, залишається в пам’яті майже на все життя і впливає на подальший розвиток дитини. Вона розвиває моральні, духовні, естетичні якості дитини. Не тільки школа повинна бути зацікавлена у високому рівні читання. Входячи в життя, дитина бере приклад з найближчих і найдорожчих для неї людей – батьків. Якщо в сім’ї не має звички читати книги, то й дитині важко буде привити любов до книги. Тому бібліотекарі приділяють значну роль в роботі з батьками.
Це зустрічі на батьківських зборах та при відвідуванні бібліотеки, в яких бібліотекарі акцентують увагу батьків на необхідності формування навичок читання, керування домашнім читанням своїх дітей. Разом із шкільним психологом бібліотекарі надають інформації з питань сімейного виховання, спілкування у сім’ї. Співпраця батьків з бібліотекою підвищує роль читання в сім’ї та піднімає престиж бібліотеки та школи.
Важливий фактор, що впливає на результативність роботи бібліотеки з організації і керівництва читання підлітків – її співдружність, контакти з родиною читача, в основному виступи на батьківських зборах.
У сім’ї формується особистість дитини, її початкове ставлення до різних видів діяльності, у тому числі й до читання. У багатьох сім’ях є книги й журнали для їх віку. Сім’я в певній мірі керує читанням дітей. У багатьох випадках батьки є авторитетом для своїх дітей у виборі книг, в оцінці прочитаного.
Одним із провідних напрямків інформаційно–бібліографічної роботи шкільної бібліотеки є бібліографічне обслуговування. Його мета – постійне ознайомлення читачів з новими виданням, які надійшли до бібліотеки.
У шкільній бібліотеці інформаційно-бібліографічна робота проводиться за двома напрямами:
1. Інформаційне забезпечення педагогічного колективу школи.
2. Інформаційне забезпечення читацьких інтересів учнів. Воно сприяє засвоєнню знань з основ наук, розширенню і поглибленню знань, одержаних на уроках, підвищує не лише інтелектуальний, а й духовний розвиток особистості. Інформаційне забезпечення учнів спрямоване на формування, розвиток і задоволення їх інформаційних потреб.

Інформаційне забезпечення учнів-читачів
Інформаційна робота з вчителями спрямована на надання інформаційно–методичної допомоги в навчальному процесі, ознайомлення з новою методичною літературою, допомозі в розробці уроків, ознайомлення з новими надходженнями художньої літератури.

В бібліографічному інформуванні використовуються такі масові форми роботи:
1. Індивідуальне бібліографічне інформування – це систематичне ознайомлення читачів з новими виданнями.
Особлива увага приділяється в роботі з обдарованими дітьми, дітьми – членами секцій МАН.
2. Групове бібліографічне обслуговування – обслуговування певної групи читачів, які пов’язані між собою певною інформаційною тематикою: вчителі певної кафедри, творчі групи.
Серед учнів – це члени МАН, гуртків, організацій. Для них складаються рекомендаційні списки за певними темами: наприклад для учнів 9-11 класів – «Для вас, випускники», «Знай, люби, бережи» – для юних екологів і т.д.
3. Масова форма інформування – це інформування всіх читачів бібліотеки. Головна її мета – інформування про нові надходження до бібліотеки, їх пропаганда (наприклад, «Новинки літератури», також про забуті книги – «Цікаві книги минулого»).
У шкільній бібліотеці здебільшого застосовують такі форми масового бібліографічного інформування: організація виставок нових надходжень та бібліографічних оглядів; картотеки новинок, проведення «Днів інформації». Також використовується методи індивідуального та масового керівництва читання та їх форми.
Основними формами масового керівництва читанням учнів в бібліотеці є книжкові виставки, огляд літератури, цикли читань, групові бесіди про прочитане, обговорення книг, читацькі конференції, різноманітні літературні ігри (конкурси, вікторини, подорожі по книгах), усні журнали, літературні вечори.
В бібліотечній роботі традиційним залишається індивідуальна та масова робота з читачами. Це різноманітні бесіди: при записі читача до бібліотеки, при рекомендації книги, при поверненні книги до бібліотеки. Мета таких бесід – виявити та розвинути інтерес до читання.
Вагоме місце в формуванні читацької культури займає бібліотечно–бібліографічна робота бібліотеки – це бібліотечні уроки. Вони спрямовані на формування у читачів бібліотечно–бібліографічних знань, формування світогляду дитини, розвитку особистих читацьких інтересів. В нашій бібліотеці розробляється програма занять з формування інформаційної культури школярів. Для кожного класу розробляється певна тематика бібліографічних уроків.
В молодшій школі бібліотекар:
• знайомить учнів з бібліотекою – «Мандрівка книжковим містом»;
• знайомить з правилами користування бібліотекою – «Вчися бути читачем»;
• знайомить з елементарними бібліографічними знаннями: порядок розстановки книг на полицях, закладинки та як ними користуватися.
В середній школі діти поглиблюють свої знання, знайомляться з довідниками, словниками, енциклопедіями, навчаються писати відгуки про прочитані або улюблені книги, працюють з каталогами та картотеками. Розроблено бібліотечні уроки за тематикою: «Енциклопедії, довідники, словники – твої найкращі помічники», «Каталоги, картотеки – практичне використання».
В старших класах учні закріплюють свої знання: знайомляться бібліографічним описом, навчаються писати реферати, оформляти читацький запит. Розроблено бібліотечні уроки за тематикою: «Читацький запит – значення і оформлення», «Анотація, реферат. Правила оформлення реферату».
Здобуті на уроках знання закріпляють учнями на практиці.
Кожен захід насичений цікавими завданнями, фактами про навколишній світ, загадками, що чудово розвивають логічне мислення та творчу уяву. Це, в свою чергу, спонукає дітей до більш активного пошуку інформації.
Шкільна бібліотека є центром керівництва читанням учнів. Вона допомагає знаходити відповіді на теми, які його цікавлять. Тому бібліотекар повинен вміти використовувати різноманітні форми та методи в роботі з читачами, керувати процесом читання, уміти зацікавити до пізнання та саморозвитку.
В потоці стрімкого розвитку комп’ютерних технологій шкільна бібліотека є основним центром формування читацької культури учня, а читання залишається фундаментом розвитку творчої особистості, ключем до різноманітних джерел масової інформації.
В розвитку людства читання завжди відігравало і сподіваємося буде відігравати важливу роль.
Сьогодні читання залишається пріоритетом нашого життя. Воно покладене в основу інформаційної, освітньої, пізнавальної, професійної, а також щоденної діяльності людини. Тож читання стає основою освіти і самоосвіти, неперервною потребою людини протягом усього життя.
Без високої культури читання, наголошував В.О. Сухомлинський, немає ні школи, ні справжньої розумової праці. Читання є основою опанування всіх наук, розвитку людського інтелекту.

Інновації в роботі з сучасним читачем

Школа майбутнього — це в першу чергу творча школа.
Завдання її полягає в тому, щоб розвивати творчі сили молоді,
виховувати з неї творців культурних цінностей.
Г. Ващенко

Сучасне суспільство не можливе без розвиненої, впевненої в собі особистості, що здатна творчо та неординарно мислити.
Лише розвинена творча особистість може успішно адаптуватися в суспільстві, знаходити позитивні виходи із складних життєвих ситуацій і здатна до реалізації своїх можливостей, саморозвитку.
Тому концепція «Нова українська школа» спрямована на розвиток творчого потенціалу дитини, формуванні навичок самореалізації особистості. Вона дає можливість повною мірою реалізувати свій творчий потенціал, сприяє особистому та суспільному розвитку і підвищенню загального рівня життя.
Формування особистості і розвиток її творчості припадає на шкільні роки, отже саме перед школою стоїть одне із головних завдань – створити умови для розкриття та розвитку творчих здібностей дитини.
Бібліотека, як невід’ємна частина школи, відіграє важливу роль у розвитку особистості читача. Вона здатна активізувати його творчий та інтелектуальний потенціал, тому саме їй відводиться активна роль у розвитку учня.
Сучасна шкільна бібліотека не тільки зберігає книги та обслуговує учнів шкіл та гімназій, вона стала насамперед осередком, що здійснює інформаційне та методичне обслуговування, забезпечує навчальний процес, орієнтує школярів в інформаційному потоці, розвиває їх творчі здібності.
Тому одне з головних завданням бібліотеки є формування інформаційної культури учнів, розвиток їх особистості, розкриття творчого потенціалу, допомога у пошуку свого місця в суспільстві.
Творчість – це людська діяльність у процесі якої особистість, задовольняючи потреби в реалізації своїх здібностей, створює нові знання, об’єкти, схеми поведінки, робить власні «відкриття».
Наявність творчих здібностей без подальшого їх розвитку не гарантує творчих здобутків. Для їх досягнення необхідний механізм, який би активізувати мислення, тобто необхідні бажання і воля, потрібна “мотиваційна основа”. Саме таким «механізмом» є шкільна бібліотека.
Робота з розвитку читацьких інтересів та творчих здібностей має плановий, системний характер. Бібліотекар на протязі 11 років спостерігає за школярами, формує та розвиває їх читацький інтерес та творчі здібності, вивчає індивідуальні особливості учнів. Він спрямовує творчий потенціал учня і є своєрідним «маяком» в потоці інформації. Творчий бібліотекар спрямовує і розвиває творчість читача.
Завдання сучасного бібліотекаря – знаходити та впроваджувати інноваційні підходи в роботу шкільної бібліотеки, сприяти інтелектуальному, творчому розвитку дитини, вчити орієнтуватися в сучасному інформаційному просторі, формувати та стимулювати її інтерес до пізнання, творчості та самопізнання.
Тому кожен масовий захід повинен бути насичений матеріалом для роздумів, надавати можливість проявити ініціативу і самостійність, спонукати до розумового напруження, винахідливості, творчості. Це зацікавить дітей до пізнання нового, викличе позитивні емоції, сприятиме формуванню читача як творчої особистості.
З розвитком комп’ютерних технологій, бібліотекарі відчувають необхідність змін у спілкуванні з читацькою аудиторією, необхідність у використанні інноваційного підходу до популяризації книг, залучення до читання.
Тому в своїй роботі бібліотекарі використовують інноваційні форми і методи серед них найбільш популярні: віртуальні книжкові виставки, електронні рекомендаційні списки читання, з посиланням на книгу, організація Інтернет-оглядів, Інтернет-екскурсій, створення електронних презентацій та їх захист та безліч інших нових технологій.
А що ж таке інновація?
ІННОВАЦІЯ – (англ. innovation — нововведення) — ідея, новітній продукт в галузі техніки, технології, організації праці, управління, а також у інших сферах наукової та соціальної діяльності, заснована на використанні досягнень науки і передового досвіду, є кінцевим результатом інноваційної діяльності. [15]
Інновація в бібліотечній сфері – це пошук нових форм та методів розвитку та вдосконалення бібліотечної роботи, пошук і впровадження оригінальних, нестандартних ідей, проектів , які виходять за межі існуючих традиційних форм і відображають новий підхід до змісту і організації бібліотечного обслуговування. [15]
Реалізуючи поставлене завдання, бібліотекар проводить масову та індивідуальну роботу з читачами, застосовуючи інноваційні технології.
Інтернет-технології дозволяють розміщувати рекомендаційні списки літератури на сайтах бібліотек, вказуючи посилання на певну книгу або підбірку книг за певною тематикою, наприклад «Вам – Всезнайки», «Знай, люби, бережи», «Таємничий світ Гаррі Поттера», де розміщуються всі книги про головного героя та рекомендуються інші книги цього жанру.
Жага до творчості в дитини проявляється в ранньому віці, тому наша бібліотека приділяє важливу роль роботі з батьками. З батьками також проводяться зустрічі, моніторинги читання батьків, бліцопитування. Наприклад, на сайті бібліотеки було проведено бліцопитування «Твоя улюблена книга», в якому взяли як школярі, так і їх батьки.
Метою опитування стала оцінка як читають самі батьки. В результаті виявилось, що лише 29% опитаних читають регулярно, 38% – інколи , 33% – зовсім не читають.
Малюнок № 18 Читання батьків

Із читаючих батьків:
77% опитаних читають в основному пригодницькі та детективні твори; української та зарубіжної класики, а також сучасні твори з глибокою соціальною тематикою поступаються розважальним жанрам.
23% читають лише періодику.
Не всі батьки розуміють, що інтерес до книги, перші читацькі навички закладаються саме в сім’ї, вони не надають серйозного значення розвитку дитини таким могутнім засобом впливу, як книга.

Що читають батьки.

Відвідуючи батьківські збори, ми акцентуємо увагу батьків на важливість і необхідність розвитку читання та творчих здібностей дітей, надаємо поради, яким чином займатися з дітьми, щоб розвинути у них любов до читання , творчі здібності.
Важливим засобом виховання читацьких інтересів є систематичне голосне читання поєднане з Інтернет технологіями, адже у школярів початкової школи переважає слухова пам’ять, підкріплена зоровим сприйняттям. І для кращого засвоєння інформації дітям необхідно почути, побачити, проаналізувати, запам’ятати. Голосне читання – поширена технологія спілкування шкільного бібліотекаря з читачами молодшого шкільного віку. Воно закріпляється бесідою про прочитане, переглядом уривків з фільмів, мультфільмів, віртуальними подорожами сторінками цікавих книг, відвідуванням відомих музеїв світу.
Дітям властивий потяг до казок, віршів, музики та мистецтва. Розвиток творчих здібностей дитини, як правило, пов’язане з грою, адже гра є основною діяльністю дитини. У грі вона робить спроби знайти своє місце у житті. Творчість – це гра, яка розвиває важливі характеристики, такі як швидкість думки, гнучкість мислення, оригінальність, сміливість, допитливість.
Шкільні бібліотекарі застосовують оригінальні, близькі до сучасного учня форми роботи. Учні, в залежності від віку, надають перевагу ігровим, дискусійним формам спілкування, тому що вони посилюють пізнавальну та читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, вміння відстоювати особисту думку.
Гра – один із засобів підвищення якості сприйняття художніх творів на бібліотечних уроках. Вона розвиває мислення, уяву, увагу, пам’ять, розширює мовний запас, які призводять до позитивних зрушень у розвитку дитини. Використання на уроках ігрових моментів робить процес навчання цікавим, створює у дітей бадьорий, творчий настрій, полегшує засвоєння навчального матеріалу.

Одна із технологій масової роботи бібліотеки з читачами – літературні ігри:

Вони сприяють розвитку навичок творчого мислення, креативного підходу до розв’язання поставлених завдань.
Літературні ігри спонукають до читання, як художньої, так і пізнавальної літератури.
В основі літературних ігор лежить впізнавання творів за окремими малюнками чи уривками, постановка і відгадування імен літературних героїв, прізвищ письменників. Літературна гра розвиває інтелектуальні , вольові риси особистості, проявляється і удосконалюється кругозір, активізуються задатки і здібності. Серед найбільш популярних « Читацький брей – ринг» – змагання між двома командами, в якій перемагає та команда яка дасть більше правильних відповідей. Вони можуть бути присвячені одному твору, письменнику, жанру – « Таємні товариства Л. Вороніної»
Успішним є застосування інформаційних технологій в проведені масових заходів в роботі бібліотеки. Мультимедійні технології використовуються в проведенні квестів, так успішно поєднується використання традиційного алфавітного каталогу та електронного пошуках певної інформації, що сприяє розширенню бібліотечної грамотності, культури читання читачів. На бібліотечних уроках широко застосовуються комп’ютерні технології, що сприяє зацікавленості до читання на тільки літератури що вивчається по програмі, а й позакласної літератури, розвиває культуру, формує повагу та любов до вітчизняної та світової культури, розширює кругозір, ерудицію, сприяє творчому мисленню та розвитку творчих здібностей.
Нашій бібліотеці використовуються віртуальні книжкові виставки « Новинки бібліотеки», « Що читали ваші батьки?» це дає можливість розширити читацьку аудиторію зацікавити до читання. Віртуальна мандрівка « Сім чудес Черкащини» – ознайомлює з визначними місцями Черкащини до якої додається рекомендаційний список літератури про Черкащину.
Створюються інформаційні ресурси де поєднана різноманітна інформація. Наприклад читач шукає книгу Корнелії Функе «Чорнильне серце» на електронному ресурсі він знайде не тільки текст книги в електронному форматі а й ілюстрований путівник до неї, однойменний фільм, аудіо книгу, форуми фан – клубів читачів, відомості про автора.
• Літературні квести—літературне – інтелектуальне змагання, основою якого є послідовне виконання заздалегідь підготовлених завдань командами.
Мета квесту популяризація читання літератури, розвивати вміння користуватися книгою і знаходити потрібну інформацію.
Підчас проведення квесту класи гімназії перетворюються на ігрові пункти, де на учасників гри чекають координатори (вчителі школи) із завданнями. Кожен клас створює свою команду, отримує маршрутний лист, рухається від одного пункту до іншого, виконує завдання координатора.. Переможцем стає команда, учасники якої пройшли всі зупинки, виконали завдання координаторів якомога швидше, набрали найбільше балів та дісталися фінішу.
Кожен із заходів насичений нестандартними завданнями, цікавими загадками, які чудово розвивають логіку та мислення. кожне із поставлених запитань спонукає гравця звернутися до тієї чи іншої книги, довідника, енциклопедії. найпопулярніші квести такі , як « Стежкою Кобзаря» в якому брали участь учні 5 класів, « Новорічна мандрівка», « В пошуках філософського каменю», також бібліотекарі разом з педагогом – організатором, працюють над створенням нового квесту присвяченого до 90 років від дня народження Всеволода Нестайка « Лісова школа з медвежою мовою викладання».
Найпопулярнішими, серед школярів є різноманітні конкурси.
Конкурс на кращий малюнок за прочитаною книгою, на знання віршів і прози, на вміння декламувати та інше. Участь в творчих конкурсах дає дитині можливість проявити свої здібності, фантазувати. В наші бібліотеці проводяться різноманітні конкурси:
«Намалюй казку», де учасники малюють своїх улюблених казкових героїв. «Бібліотека майбутнього» – учасники конкурсу розробляють проект шкільної бібліотеки майбутнього з визначенням основних напрямків роботи. Кожна група чи окремий конкурсант проводить захист свого проекту.
Також проводиться конкурси на створення книги – коміксу.
Мета конкурсу – популяризація читання серед школярів засобами мистецтва. що сприяє творчому розвитку дітей, заохочує до читання. За допомогою малюнку учні розкривають своє бачення твору, акцентують увагу на важливих моментах. Так було створено книгу – комікс « Кайдашева сім*я»
Старшокласники надаю перевагу урокам – конференціям, семінарам, дискусіям чи диспутам. На них учні обговорюють проблемні питання, які їх хвилюють, виступають із захистом власних проектів. Учні гімназії приймають активну участь у творчих конференціях, де вони доповідають про свої дослідження в галузі літератури, культури.
На уроках-диспутах школярі виховують культуру спілкування, навчаються відстоювати свою думку. Головна мета уроку-диспуту – створення творчої, дружньої атмосфери, де кожен учасник проявляє свою винахідливість. На початку уроку кожен учень отримує пам’ятку учасника диспуту.
Пам’ятка учасника диспуту.
• . Чітко висловлюй власну думку.
• . Поважай опонента, не перекручуй його думок і слів.
• . Май мужність визнати свою поразку у словесному двобої, якщо доведена хибність твого твердження.
• . Аргументуй свою думку точними фактами.
Пам’ятайте, що кожен учасник диспуту має право висловити власну думку, навіть якщо вона не збігається з думками інших. У таких уроках-диспутах беруть участь усі учні. Початок розмови повинен бути обов’язково емоційним, налаштовувати на актуальне обговорення питань. Серед популярних тем
• Завдяки книгам мрії можуть здійснюватися?
• Якщо люди не читатимуть, до чого це призведе?
• Читання – дієвий шанс для саморозвитку?
• Чим є читання для тебе?
Літературний суд – вид літературної гри, метою якої є проведення літературного розслідування, обговорення героїв книг. Цей захід організовується у вигляді судового засідання. Відповідно оформляється приміщення, визначаються учасники заходу: суддя, представник захисту та звинувачення. В ході гри обговорюються різні ситуації та методи їх вирішення. Це активна форма масової роботи, що сприяє глибокому осмисленню прочитаного
Стрімкий розвиток інформаційних технологій спонукає бібліотеки знаходити нові більш неординарні технології обслуговування читачів.
Дуже важливим засобом розвитку активності, самостійності школярів у пошуках нового є літературні екскурсії. Вони допомагають глибше ознайомитися з місцями, де жили і працювали видатні письменники, з пам’ятками мистецтва, з літературно-меморіальними музеями. Такі екскурсії дають учням можливість наочно уявити життя письменника або його героїв, ту епоху, подіям якої присвячено художній твір.
Наочною формою пропаганди літератури є книжкові виставки. Книжкова виставка – комплекс спеціально відібраних і систематизованих документів, розташованих таким чином, щоб викликати увагу читача, зацікавити чи задовольнити існуючий інтерес чи інформаційну потребу.
Вони створюються з метою розкриття бібліотечного фонду, популяризації книги. Цікава, красиво оформлена виставка прикрашає бібліотеку. За допомогою сучасних технологій створюється інтерактивні книжкові віртуальні виставки. Це дає змогу бібліотекарю розширити аудиторію і зацікавити читача, знайомити з фондом та новинками літератури через Інтернет.
З розвитком інформаційних технологій з’являються нові методики створення книжкових виставок. До створення книжкових виставок залучаються самі читачі, що дає змогу кожному читачеві створити свою виставку. Це, в свою чергу, розвиває творчі здібності учня та є стимулом до читання книг, прагнення до пізнавання цікавого. Бібліотекарями гімназії створено презентацію «Макет книжкової виставки», за яким діти створюють свої власні презентації.
Діти займаються проектною діяльністю.
Участь в проектах розвиває в учасників естетичну красу, вірші та оповідання навчають жити, покращують настрій, збільшують словниковий запас школярів.
Віртуальні подорожі.
Впровадження комп’ютерних технологій дає можливість створювати віртуальні подорожі різними країнами, знайомитися із їх традиціями, а також великими бібліотеками світу. Наприклад «Подорож до Стародавньої Олімпії

Існує безліч цікавих інноваційних технологій спрямованих на залучення читачів до читання та розвитку творчого потенціалу школяра ми описали лише частину найбільш популярних в нашій гімназії.
Використання традиційних та впровадження інноваційних технологій дає можливість по новому організовувати роботу з книгою, сприяє формуванню та вихованню компетентності читацької особистості здатного черпати інформацію з різних джерел, критично аналізувати прочитане та застосовувати знання на практиці.
«Духовне життя дитини повноцінне тоді, коли вона живе у світі гри, музики, фантазії, творчості. Без цього вона засушена квітка»
В. Сухомлинський.

Природа щедро наділила кожну дитину здібностями і потрібно лише знайти, як реалізувати їх, і тоді кожна людина зможе досягти найбільших висот творчої діяльності. Творчість є постійним супутником дитячого розвитку, однією доступних і дієвих форм пізнання світу Це процес, який насичений яскравою, неповторною фантазією, натхненням мрією.
Одним із пріоритетів в розвитку творчості дитини була і залишається книга, як джерело пізнання і натхнення, пов’язане з позитивними емоціями.
Розвиток творчих здібностей учнів – це результат постійної, системної праці педагогів та бібліотекарів. Творчі одаровані діти майбутнє процвітаючої нації і залежить від дорослих, які допомагають дітям знайти себе в житті.
Саме дорослі повинні свідомо й цілеспрямовано виховувати у дитини інтерес до читання, починаючи з сім’ї, дитячого садка, школи.
Одного разу Альберта Ейнштейна запитали,
як ми можемо зробити наших дітей розумнішими.
Його відповідь була простою і мудрою:
“Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумні, читайте їм казки
. Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими,
читайте їм ще більше казок.”

Використана література.
1. Акатова Т. Культура чтения и информационная культура/ Т. Акатова //Шкільна бібліотека.- 2010 .- № 7.- С. 46
2. Алексеенко К. Інформаційні технології в роботі шкільної бібліотеки / К. Алексеенко // Шкільна бібліотека .- 2010 .- № 2.- С. 5
3. Антонечко Т. Спостереження. Вивчаємо читацькі інтереси/ Т. Антонечко // Шкільна бібліотека .- 2010.- № 5.- С. 32
4. Бібліотека, як організатор сімейного читання // Шкільна бібліотека. – 2010.- № 10.- С.54
5. Ботвіненко В. Модель комп’ютерних технологій у бібліотеці / В. Ботвіненко // Шкільна бібліотека .- 2010.- № 8.- С. 51
6. Вавіліна Н. Комплексний підхід до формування творчої особистості / Н.Вавіліна // Світ дитячих бібліотек. – 2012. – №4-5. – С.26-27
7. Вертій Ж. Застосування тренінгових форм роботи у вітчизняному бібліотечному процесі // Бібліотечний вісник. – 2010.– №6.– С. 26 – 33.
8. Гаврилюк С. Система роботи бібліотеки у формуванні читацьких інтересів / С. Гаврилюк // Шкільна бібліотека .- 2010 .- № 3 .- С.70
9. Горюшкіна О. Професіоналізм креативність, або бібліотечні фантазії в стилі Webю/ О. Горюшкіна // Шкільна бібліотека. – 2010.- № 4.- С. 43
10. Давидова Л. Книжкова виставка – основна форма популяризації книги та змістового розкриття книжкового фонду/ Л. Давидова // Шкільна бібліотека .- 2010.- № 4.- С. 47
11. Дядюра Н. Формування інформаційної компетентності учнів/ Н. Дядюра // Шкільна бібліотека .- 2010.- № 10.- С. 51
12. Іванова С. Педагогічна діяльність бібліотеки/ С. Іванова // Шкільна бібліотека .- 2010.- № 6.- С. 26
13. Інтерактивні форми підвищення кваліфікації бібліотечного персоналу : метод. посіб. [Електронний ресурс] / укл. Г.М. Колотило; Обласна універсальна наукова бібліотека ім. Івана Франка. – Режим доступу:
14. Кондрашкина Е. Массовое обслужевание – старое название с новым содержанием/ Е. Кондрашкина// Шкільна бібліотека.- 2010.- № 5.- С. 7
15. Кращі інновації в бібліотечній галузі//Шкільна бібліотека .- 2010 .- №5 .
16. Кривцова К. Ваша дитина і читання / К. Кравцова // Шкільна бібліотека .- 2010.- № 1.- С.90
17. Купіна О. Масова робота: класика жанру та новації / О. Купіна // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. – 2013. – №7. – С. 17-25.
18. Куценко С. Бібліотека школи – інформаційний методичний центр / С. Куценко // Шкільна бібліотека .- 2010.- № 2 .- С. 65
19. Нова українська школа | Міністерство освіти і науки України mon.gov.ua › tag › nova-ukrainska-shkola
20. Нємченко О. Використання комп’ютерних технологій у роботі інформаційного бібліотечного центру / О. Нємченко // Шкільна бібліотека.- 2010 .- № 1.-С. 93
21. Одарченко С. Розвиток читацьких навичок учнів / С. Одарченко // Шкільна бібліотека .- 2010.- № 6.- С. 44
22. Осипенко В. Нові терміни – нові властивості та зміст роботи / В. Осипенко, В. Здановська // Шкільний бібліотечно-інформаційний центр. 2013. – №6. – С. 23-28.
23. Папаніна Л. Як зацікавити читача? / Л. Папаніна., Л. Авдусенко // Шкільна бібліотека .- 2010.- № 5.- С. 45
24. Пірус Т. Інноваційні технології в роботі бібліотеки / Т. Пірус // Шкільна бібліотека.- 2010.- № 3.- С. 39
25. Соцков О. Новый взгляд на новую библиотеку // Бібліотечний вісник України.– 2011 – №2 . – С. 21-23.
26. Технології масових та індивідуальних послуг читачами у шкільній бібліотеці //Шкільна бібліотека .- 2008.- № 9.- С 57- 88
27. Тогобіцька Л.М. Формування, підтримка і розвиток дитячої творчості засобами книги і мистецтва /Л.М.Тогобіцька // Бібліотека для дітей: нове бачення, нові орієнтири та соціальне партнерство: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції директорів обласних бібліотек для дітей 19-23 вересня 2011 року. – Хмельницький, 2011. – С.128-139.
28. Утянська С. Моніторингові дослідження життєвих компитентностей школярів/ С. Утянська// Шкільна бібліотека.- 2010.- № 3.- С.27
29. Чорна І. В Бібліотечний флешмоб/ І.В.Чорна //Шкільний бібліотекар. – №10.- 2015.- С 3 -4
30. Цемрюк Л. Сучасний учень і культура читання/ Л. Цембрюк // Шкільна бібліотека .- 2010.- № 10.- С. 66
31. Юхименко К. Сучасне читання учнів/ К. Юхименко // Шкільна бібліотека .- 2010.- № 5.- С.31


Есе «Коли робота в задоволення»

Шкільна бібліотека – це місце навчання та відпочинку, комфортне середовище для спілкування. Вона – є невичерпним джерелом для кожного юного гімназиста, формує та розвиває уміння та бажання читати для власного задоволення та дає поштовх культурному та емоційному розвитку дитини.
Нашою головною мотивацією для участі в конкурсі являється наша віра в те, що шкільна бібліотека варта уваги всієї України.
Бібліотека є гордістю нашої гімназії і ми переконані, що вона по всім критеріям заслуговує на почесне місце серед переможців.
Бібліотекарі гімназії прикладають всі можливі зусилля, щоб перетворити бібліотеку на острівець тиші і спокою серед бурхливого океану гімназійного життя.
Участь в цьому конкурсі унікальна можливість для саморозвитку і морального росту, розкриттю себе як професіонала бібліотечної справи.
Мета бібліотекарів задовольнити інформаційні, культурні потреби читачів. Наша бібліотека не перестає вдосконалюватися і ми сподіваємося що з кожним роком ми будемо більше технічно оснащені і зможемо не відстаючи йти пліч о пліч з прогресом, будемо забезпечувати наших учнів всім необхідним для навчання та дозвілля. В досягненні цієї мети нам допомагає адміністрація нашої гімназії, яка прикладає всі можливі зусилля для забезпечення бібліотеки всіма технічним обладнанням. Також ми дуже цінуємо допомогу батьків та учнів нашої гімназії, що активно беруть участь в благодійних акціях, які проводить бібліотека.
Постійно проводиться робота по вдосконаленню читального залу та абонементу для комфорту наших відвідувачів. Ми активно працюємо над поповненням фонду, створенням електронного каталогу для зручності наших читачів.
Вдосконалюючи бібліотечну роботу вдосконалюються і самі бібліотекарі. Відвідуючи курси підвищення кваліфікації, беручи участь в різних Інтернет конференціях та семінарах ми набираємося досвіду в найкращих бібліотеках Черкащини і самі ділимося досвідом та досягненнями в бібліотечній роботі. Наша гімназія має свою індивідуальність в ній навчаються дівчатка – паняночки та хлопчики – кадети. Бібліотека активно співпрацює з педагогічним колективом в запровадженні нової української школи.
Наша бібліотека – це місце, яке радо зустрічає кожного учня гімназії, педагога та батьків. Кожен відвідувач може отримати повноцінну інформацію з будь – якого питання.
Ми з гордістю можемо сказати що створюємо атмосферу затишку, даємо можливість читачам поповнювати свої знання, відпочити від шкільного життя, бути вислуханим і мати підтримку з боку бібліотекарів.

Анкета учасників

Паспорт бібліотеки

Список рекомендованої літератури Історія України

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *